Цікавий був учора день - я була на презентації нової книжки улюбленої своєї письменниці наших днів Ірен Роздобудько. Презентація проходила у знову ж таки улюбленій моїй книгарні "Є", що на вул. Лисенка.
Книга називається "Мандрівки без сенсу і моралі" - про подорожі авторки різними країнами, та власне, про її враження та відчуття. За словами самої Ірен, вона не любить пізнавати країну за розробленими та обкатаними туристичними маршрутами - і тут ми з нею, ой, як сходимося! Значно цікавіше завернути у дворик будинку, що стоїть осторонь туристичного потоку, значно важливіше побачити розвішану сушитися білизну, значно веселіше привітатися з місцевим (-ою) жителем (-ькою) та дізнатися, що вони знають про Україну (ну, наприклад, Боян чув про донецького "Шахтаря", дівчинка Міліца починає танцювати, коли почує Руслану, а дідусь Боже колись давно був у Києві), значно приємніше замовити філіжанку кави / склянку соку у кав'ярні для "своїх". І, зрештою, значно краще відчути себе не туристкою (бо не люблю, коли мене так називають), а гостею - до речі, це стосується і рідної країни.
Що ж до самої особистості Ірен Роздобудько, то я очікувала побачити холерика з італійськими жестами, "тверду" таку пані, з поставленою викладацької дикцією. А вона виявилася скромною, дещо навіть сором'язливою, з м'яким голосом та побоюванням бути нав'язливою та втомити слухачів. І від того зустріч була дуже теплою та приязною. Ірен прийшла зі своїм чоловіком - він у неї поет та виконавець власних пісень - теж людина глибока і натхненна. Добре, що вони разом :-)
Підписуючи своїм шанувальникам книги, Ірен сказала, що все, що вона пише, збувається - що не може не тішити. Бо мені вона побажала знайти свій амулет та бути щасливою. Ну, амулет ще пошукаю, а бути щасливою не так вже й важко:-)
Отже, незабаром вирушаю у мандрівку з Ірен Роздобудько. Може, і про свої мандри прийде час написати.
Вражень...
