Надихнувшись «Історією однієї суперечки англійця, німця, італійця та українця», моя душа десь із глибини підсвідомості підняла на поверхню власне оповідання з літерою «П». Ось що вийшло в дуету моїх Душі і Розуму.
ПРИЄМНОСТІ
-1-
Пистина помикала павутицю, полила петунію, повісила просушитися прання. Потім пересадила пеларгонію, прибрала. «Пора пекти пироги» - подумала.
Підситком просіяла питлівку. Помісила, покачала паляниці, порозкладала приправлені, подрібнені потрухи, поліпила пироги. Потім покачала паляниці, порозкладала полуничне повидло, поліпила пундики. Постаралась, поробила пастилажі. Посадила печиво пектися.
Прокіп-перебендя, Пистинин приймак, порався по подвір’ю. Постелив полови підсвинку Платону, погодував порося. Полагодив призьбу, підмів повітку. Присів перепочити, примружився, підтягнув палицею пір’ячко. Поряд прокукурікав півень Полікарп, провіщаючи полудень. «Прокопе, підійди» - почув Пистинене прохання. Підскочив, побіг підтюпцем.
- Присядь, пообідаємо – приязно промовила Пистина.
- Поможу – проказав Прокіп.
Повиймали підрум’янені пироги, пахучі пундики. Пистина присипала пастилажі пучкою пудри. Потім принесла панірованих піскарів, пательню підсмажених підосичників, печеню, притрушену подрібненим піром, петрушкою, піалу персикового пюре.
- Повно провізії! – порадів Прокіп.
- Перед Петрівкою поласуй присмаками – повчає прислів’я – посміхнулась Пистина.
Приємно пополуднали.
- Піди подрімай, поки приберу, помию посуд – порадила Пистина. – Потім приляжу. Проворно побігла підбити подушки, перину, поправити простирадло.
-2-
Путівець продовжився просікою. По просіці прогулювалися пані Поштова, попадя Палагна, посестра пані Поштової, Поліна, падчерка попаді. Полуденна прогулянка притомила подруг. Поляна припросила присісти під повитим плющем. Поблизу поблискувало плесо, поміж прогалин показалося пасовище. Плісироване плаття пані Поштової покрило півполяни. Попадя прикрила плечі палантином. Попівна підсіпала палеві панчішки, поправила пелеринку.
Пані Поштова прозивалася поміж поспільством Пандорою – полюбляла поцікавитися посторонніми питаннями. Попадя Палагна – палка прихильниця православних піснеспівів, попівна Поліна – приємна панянка, підтримка, порада Палагни.
Подруги пригрілися, погомоніли, послухали птаство, полюбувалися подільськими просторами.
- Пішли провідаємо Пистину – по паузі проказала пані Поштова.
- Погоджуємося.
Підвелися, подалися протореною путтю.
-3-
«Помагайбі!» - почулося Пистині. Подивилася – пані Поштова, попадя Палагна, Полінка прибули!
- Прокопе, піднімайся, прийматимемо прихожих!
- Проходьте, прошу – підбігла Пистина. – Погостюєте – посміхнулась.
Подруги привітались, подарували подружжю плоди померанцю. Пистина подала пухкі пундики, полив’яний полумисок пряжанки. Пригощалися, подекуди прицмокували – присмак подобався.
- Повідайте послідні події – попрохала Пистина попадю.
- Протоієрей підписав постанову: проскури пекти після прочитання п’ятнадцяти псалмів – повела попадя Палагна. – Після повені почали прибувати прочани. Подарували парафії позолочене панікадило, парчі – пошити поручі, – провадила попадя. – Паламар перекинув підсвічника.
Посміялися, поспівали, поділились повір’ями.
Повиходили, Пистина пристелила призьбу попоною, повсідалися поважно. Подивилися – притьмом підбігає панський прислужник Панько.
- Пані, пані, потішна пригода приключилася! Пан привіз парочку поні. Просив прийти подивитися – протараторив Панько.
- Пора прощатися – підхопилася пані.
- Пора. Побачимося післязавтра – піднялися попадя, попівна.
Провівши подруг, Пистина посміхнулась: «Предивна пора!».
