Дочитавши гарну книгу, всередині неодмінно з'являється відчуття пустки, легкого роздратування і збентеження. І в голові напевне прослизає чарльзбуковскі'вська думка: "Чорт забирай! А що далі?".
І, перегорнувши останню сторінку, я, як затятий п'яниця, що одним оком вдивляється в горло порожньої пляшки - чи не залишилось чого? - і струшує останню краплю собі на язик, ще раз перечитую останнє речення. А тоді згортаю книжку і пригортаю її до себе, мов рідну. Бо ми таки зріднилися. Звісно, що йдеться про родичання лише з найкращиими книгами. З інакшими - ми чемно тиснемо руки або й просто киваємо головами, мовляв, "Приємно було...Навзаєм".
В досить душному (від великої кількості охочих послухати п.Ірен на презентації нової книги) залі книгарні "Є" я собі вже не знайшла місця. А стояти, спершись на книжкову полицю і навіть не бачачи людей за презентаційним столом, мені не хотілося.
Та все ж п. Ірен затіяла цікаву гру у ворожіння на своїй книзі, знайомлячи таким чином читачів з героїнями свого нового роману. Тому я трохи затрималася. Коли справа дійшла до Лари (однієї з чотирьох подруг), я зрозуміла: купую книгу і йду звідси - читати.
Тоді ще на своїй сторінці у Фейсбук я написала: ""Тут і тепер"... Тут і тепер - все, що потрібно! І як це актуально для
мене зараз. Може, зрозумію щось трохи більше. Та, певне що, мій досвід
поглибшає як це бувало завжди завдяки книгам Ірен".
Адже ж попереджала Ірен Роздобудько - у кожної з героїнь є прототип і деякі жінки можуть себе в них упізнати. О, так! У Лари мало того, що моє ім'я, то ще й на 97% мій характер. Ми обидві прагнемо свободи! Інші дівчата воліли б слави і смерті. І таке "мушкетерство" у мене теж було. Правда, не дожило до сьогодні. Але було - і добре.
Досвід, що я здобула від цих жінок, ніби проживши їхні життя, а також підтвердження свого власного, вмістився у кількох реченнях.
- У житті немає правил - і це єдине правило життя. Всі шаблони і стандарти - штучні. І ти послуговуєшся ними доти, допоки щось піде не так, щось зненацька порушить звичний устрій побуту, думок і вчинків. І залишить тебе, беззахисну і неготову до такого повороту, оговтуватися (іноді - дуже швидко), шукати інший сенс буття, знаходити у собі сили і відкриватися, насамперед собі, по-новому.
- Життя враз може переінакшитися, важливі зміни завжди приходять раптово, не даючи про себе знати наперед.
- Смерть і Любов - нерозлучні і при сприятливих умовах трансформуються одна в одну.
- Люди разом доти, доки їх поєднує щось більше, ніж просто кохання і, тим більше, шлюб. Смерть, страх смерті зв'язує значно міцніше.
- Ніколи не пізно прокинутися, стрепенутися і почати робити щось справді вартісне.
- Засуджуючи і оцінюючи вчинки людей, особливо незнайомих, не знаючи їхніх мотивів і причин, можна пошитися в дурні. Краще жити без оцінки і осуду.
- "Тут і зараз" найбільше набуває сенсу і відчувається в обставинах, коли "потім" може не бути.
І ще: цю книгу має прочитати кожен чоловік, якому цікаві жінки як особистості - розумні, вразливі, сильні, спустошені, натхненні, мудрі. Жінки, як вони є.
