Приводом до того, що я зрозуміла на днях, стало питання моєї колеги: "А коли вже зарплата буде?". А я така: "О, це ж зарплата буде!". Ну, тут почалися жарти, що, мовляв, я вже задарма готова працювати, вже й платні не чекаю і все таке.
Але насправді моє здивування будо викликано зовсім іншим. Я собі знаю, що заробітна плата буває наприкінці місяця, то й не метушусь з цього приводу. Але я не врахувала, що це вже і є кінець місяця! А мені здавалося, що то ще дуже далеко.
І тут я збагнула, що мій біологічний годинник не встигає за зміною дня і ночі, пір року та вцілому за планетарним часом. Я живу в якомусь іншому вимірі, де все розмірено і вчасно, де липи цвітуть у липні, а кавуни продають у серпні, де немає поспіху і відчуття танення часу. Саме тому мені іноді здається, що деякі тижні мають різну кількість днів. І що певні події спішать поперед батька в пекло. І що мій попередній день продовжується в наступному.
Така ось нереальність.
Немає коментарів:
Дописати коментар