Повернулася додому з перегляду "Тіней забутих предків". Вперше толком подивилася цей фільм. Радує те, що лише кілька днів тому говорила Світланці, що хотіла б побачити то кіно повністю, бо все якось не доводилося. І ось тобі - повідомлення про показ фільму:-) Не вперше помічаю, що варто якесь своє бажання проказати вголос, як воно невдовзі збувається. Приємно, шьорт пабєрі! Але екранізація мені не сподобалася. Не передав Параджанов дитячої романтики Івана та Марічки, містики мольфара, і того марення, коли русалка Марічка звала Івана до себе. Якось похапцем все відбувалося. Та neka bude, все компенсувалося красунчиком Іваном Миколайчуком:-).
Це мені просто захотілося щось написати до свого богу. От і ліплю сліпого до плоту. А ще п'ю шоколад і вже лежить купка обгорток від шоколадних цукерок (сьогодні в моїх смакових рецепторів позачерговий наряд), слухаю Мюзік радіо та думаю, що потрібно купити собі диски Шостаковича і Рахманінова, Брайана Адамса та Джо Кокера.
А, зима казкова повернулася! Дорогою від метро ковзалася на підошвах своїх сапожок. Посмішка, мабуть, до вух була. Добре, що людей мало на вулиці в такий пізній час. А коли підняти голову догори, то вона теж почитає крутитися у вихорі сніжинок. І ще мерехтіння снігу при світлі ліхтарів...
Для щастя треба небагато:-)))
Це мені просто захотілося щось написати до свого богу. От і ліплю сліпого до плоту. А ще п'ю шоколад і вже лежить купка обгорток від шоколадних цукерок (сьогодні в моїх смакових рецепторів позачерговий наряд), слухаю Мюзік радіо та думаю, що потрібно купити собі диски Шостаковича і Рахманінова, Брайана Адамса та Джо Кокера.
А, зима казкова повернулася! Дорогою від метро ковзалася на підошвах своїх сапожок. Посмішка, мабуть, до вух була. Добре, що людей мало на вулиці в такий пізній час. А коли підняти голову догори, то вона теж почитає крутитися у вихорі сніжинок. І ще мерехтіння снігу при світлі ліхтарів...
Для щастя треба небагато:-)))
Немає коментарів:
Дописати коментар