Те, чого немає...

...самотності

Адже твоя душа - часточка Бога - завжди з тобою. То як можна бути самотнім, коли вас двоє - ти і Бог?

...майбутнього

...і минулого теж. Є лише сьогодні, ось ця мить - тут і зараз:-) Я ще не до кінця освоїла це мистецтво, але вже стою на шляху. І повернути назад не можу, бо див. перше речення :-)))

...смерті

Це лише перехід від однієї форми існування до іншої, все підпорядковане природньому колообігу. І доки ти живеш в чиїсь пам'яті чи в створених тобою речах - ти не помреш. Обнаділиво, чи не так? З тих пір, як я усвідомила цю просту істину, то позбулася свого головного страху - того, що рідні люди будуть покидати мене один за одним. А дзуськи - вони разом зі мною топтатимуть ряст!
...страху
Якщо навіть смерті не існує, то чого ж боятися? Лише одного - що віра твоя буде недостатньо глибокою, що думки твої будуть недостатньо світлими, що вчинки твої будуть недостатньо корисними. Але це не той страх, що сковує, а той, що спонукає до роботи над собою.
...Бога
...в іпостасі, зображеній на іконах. Це не дід у білому хітоні із сивою бородою, це не фізичне тіло, що сидить на троні. Це - всюдисуща енергія Любові. Ми за звичкою піднімаємо очі догори чи звертаємося до лику на іконі аби поговорити з Ним. А між тим, Бог перебуває у кожній піщинці та краплі роси, у кожній травинці та пір'їні. Бог перебуває в кожному з нас. То чи потрібно щоразу дивитися на небеса?