Віче вічного

В книзі, яку ти купуєш, твій лише папір.

Я не відразу зрозуміла суть цих слів, коли натрапила на них n років тому.

- А ти вже прочитала ту книжку?

- Ні. Ще кілька сторінок залишилося,
але не дочитую, бо не хочу з
нею розлучатися.

Роміро і я

...Я тримала в руках книгу, і ще не знала, що вона принесе мені. А вона розлила світло в моїй душі, наповнила теплом мій світ, впевнила у вірності шляху, що я вибрала. 

...Я почала читати ту книгу і зрозуміла, що це поезія, написана прозовими стрічками, і мені стало радісно, аж до щему. 

...Я дочитала її, а пригорщі добра залишилися зі мною.

...Ця книга увібрала в себе все, що я читала досі, дала відповіді на питання, які б я й не здогадалася поставити. Це дивовижно...Хочу всотати в себе кожен її рядок і кожне міжряддя. Бо в словах тих таїться і щира Мудрість, і світла Любов, і сила Духу, і невмируща Душа. Не можу навіть виокремити щось із того томика, бо він весь є цілісним афоризмом. Та й чи потрібно виривати щось із контексту? Читайте самі:-))

А в мене Рік Духовного розвитку триває...

Книга називається "Вічник", автор Мирослав Дочинець.

Читати чи ні - справа кожного. Я - рекомендую.