Ось цей допис мав стати першим. Натомість дощ відволік мої думки і з-під клавіатури з'явилися зовсім не ті слова, які хотіла сказати на початку.
А на початку я думала сказати ось що. Чи то для отримання нових відчуттів, чи то із солідарності з Гіпічем (та й багатьма іншими людьми), чи то для того, щоб вчасно накинути вуздечку на свої думки, але вчора я створила свій власний блог. Та запевняю свій бальмівський щоденник, що не залишу його припадати порохом. Мої щоденні враження належать лише йому:-) В блозі ж знайдуть прихисток роздуми, що виникають в дорозі, перед сном, при спілкуванні з людьми, при перегляді фільмів, читанні книжок, в мандрівках реальних і вигаданих... Всі ті, що давно рояться в голові, невпорядковані і непричесані. Всі ті, що є і будуть. Бо мислити я перестану лише коли покину цю землю. А, може, й за її межами є така можливість? Але там немає тирнету. Хоча, і це не факт:-)
А на початку я думала сказати ось що. Чи то для отримання нових відчуттів, чи то із солідарності з Гіпічем (та й багатьма іншими людьми), чи то для того, щоб вчасно накинути вуздечку на свої думки, але вчора я створила свій власний блог. Та запевняю свій бальмівський щоденник, що не залишу його припадати порохом. Мої щоденні враження належать лише йому:-) В блозі ж знайдуть прихисток роздуми, що виникають в дорозі, перед сном, при спілкуванні з людьми, при перегляді фільмів, читанні книжок, в мандрівках реальних і вигаданих... Всі ті, що давно рояться в голові, невпорядковані і непричесані. Всі ті, що є і будуть. Бо мислити я перестану лише коли покину цю землю. А, може, й за її межами є така можливість? Але там немає тирнету. Хоча, і це не факт:-)
Немає коментарів:
Дописати коментар