Я дуже люблю нинішній дощ, і ось з яких причин:
- зранку він мене заколисав, продовживши тим самим моє перебування в ліжку ще на кілька невластивих мені годин;
- сьогодні я дуже зухвало пройшлася чобітьми по калюжах, що наповнило мене безмірним щастям і дитячим зачаруванням;
- самим фактом свого буття дощ позбавив мене необхідності вибирати, на який культурний захід податися, натомість дав мені змогу впиватися "Доктором Живаго", лежачи під ковдрою та посьорбуючи чайчик;
- і, нарешті, якщо зможу відірватися від книги десь далеко за північ, то, гадаю, він мене і приспить.
Тому, якщо завтра знову буде дощ - я не проти.
Немає коментарів:
Дописати коментар